Виховні заходи





Сюжетно-рольова гра
"Козацькому роду нема переводу!"










Підготувала
вчитель початкових класів
Домантович Людмила Ігорівна

МЕТА : сприяти формуванню національної самосвідомості особистості кожного учня; формувати у дітей знання про традиції й звичаї українського народу на особистісному рівні; сприяти усвідомленню учнями потреби у здоровому способі життя; забезпечувати розвиток спритності, сили, витривалості; виховувати почуття колективізму, взаємодопомоги.
МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ:
УЧАСНИКИ ГРИ : учні 8-11 класів.
До проведення гри діти заздалегідь поділяються на козацькі загони.
ХІД СВЯТА
Учасники змагань і вболівальники шикуються біля школи, утворюючи «козацьке коло». Після доповіді отаманів про готовність команд до змагань «наказний гетьман» - директор школи знайомить присутніх з програмою гри, бажає кожному загону успіхів у змаганнях, дає поради щодо впорядкування своїх курінних таборів. Після організаційних заходів всі вирушають до місця проведення гри.
По приходу до місця таборування команди облаштовують свої курені.
Виходять ведучі – дівчата в українських національних костюмах
1 ведуча.
За шляхами, за дорогами,
За Дніпровськими порогами,
За лісами, за високими
Наші прадіди жили.
Мали Січ козацьку сильную,
Цінували волю вільную
І Вкраїну свою рідную,
Як зіницю берегли…


2 ведуча.
Сьогодні свято, конкурс нині.
Сьогодні все козацтво тут.
І на природі радість лине,
Козацькі ігри всіх нас ждуть.
Нумо, хлопці, покажіться!
А ви, друзі, подивіться,
За кого вболівати
Ви прийшли на наше свято?!
Звучить козацький марш. Курені виходять наперед
1 ведуча представляє членів журі
2 ведуча.
Отже, розпочинаємо наше свято. Вам доведеться пройти через ____ випробувань, порогів. В давні часи пороги на Дніпрі були страшною перешкодою на шляху того, хто плив Дніпром на Січ. Вважалося, що справжнім козаком може зватися лише той, хто пройшов хоч раз у житті через пороги. Бажаємо вам успіхів.
1 ведуча. Перший конкурс – представлення свого куреня.
Перший курінь
Девіз : «Козацькому роду нема переводу»
Отаман
Для боротьби ми не збирали
Ані рушниць, ані гармат.
Здоров’я й знань понабирали,
Що вистачить для всіх команд.
Другий курінь
Девіз : «Борітеся – поборете!»
Отаман
Ми прийшли сюди сьогодні,
Щоб вести запеклий бій.
Тільки, ні, не кулаками,
А в веселій дружній грі.
Виконання куренями впорядових наказів
1 ведуча
А знаєте, козаки, на що йдете!?
Козаки
Знаємо!
2 ведуча
А знаєте, що можете програти?
Козаки
Не біда!
1 ведуча
А чи помолились Богу перед змаганням?
Козаки
Помолились!
2 ведуча
Поведу таку я річ…
Що ви знаєте про Січ?
І про нашу Україну?
1 ведуча.
Приготуйтесь уважно слухати і швидко відповідати на запитання вікторини.
Учитель історії зачитує питання вікторини 
І. Продовжте прислів’я
1. Той не козак, що (боїться собак).
2. Козак наче (орел).
3. Козак українську любить мову, додержить завжди (свого слова).
4. Україна – це козацька (мати).
5. Козак не боїться (ні тучі, ні грому).
6. Ми з такого роду, що (любим свободу)..
7. Козак усім народам друг, міцний у нього (дух).
8. Козак – слабому (захисник).
9. Козак – це людини чесна і смілива, найдорожча йому (Батьківщина).
10. Голими руками не битися з (ворогами).

ІІ. Історія козацтва
1. Козацька держава. (Запорізька Січ)
1. Острів, де жили козаки. (Хортиця)
2.     Кому було заборонено навіть ступати на Січ? (Жінкам)
3.     Свята покровителька козаків, в честь якої була збудована церква. (Покрова)
4.     Вірний друг козака. (Кінь)
5.     Що означає слово «козак»? (Вільна людина)
6.     Як називалось козацьке житло? (Курінь)
7.     Як називалась козацька зачіска? (Оселедець)
8.     Яка головна страва була у козаків? (Куліш)
9.     Як називалось козацьке військо? (Кіш)
10. Як називався довгий плащ без рукавів, в який одягались козаки? (Кирея)
11. Що означає слово «осідок»? (Місце проживання)
12. Головний серед козаків. (Гетьман)
13. Що було символом влади гетьмана? (Булава)
14. Хто був засновником першої Запорізької Січі? (Д.Вишневецький)
15. Хто був найславетнішим кошовим отаманом на Запорізькій Січі? (І.Сірко)
16. Бойове мистецтво козаків. (Бойовий гопак)
17. Як називались козацькі човни? (Чайки)
18. Хто такий пластун? (Найкращий козак-розвідник)
19. За що боролись козаки? (За волю)
20. Без чого козак не міг вирушати у бій? (Без шаблі)
21. Що є рідним домом для козака? (Дикий степ)
22. Як приймали у козаки? (Треба бути православної віри і любити рідну землю)
23. Хто проміняв дружину на тютюн та люльку в українській народній пісні «Ой, на горі та й женці жнуть»? (П.Сагайдачний)
24. Який вчинок вважався негідним козака? (Зрада)
25. Хто такий побратим? (Людина, що врятувала козака від смерті в бою)
26.  Назвіть музичні інструменти, які використовували козаки. (Кобза, сурма, ліра, бандура, литаври)
27. Яка назва музичного твору кобзаря? (Дума)
28. Хто був останнім кошовим отаманом Запорізької Січі? (П.Калнишевський)
29. Яку назву мала держава Б.Хмельницького? (Гетьманщина)
30. За чиїм наказом була зруйнована Запорізька Січ? (Катерини ІІ)

2 ведуча
Наступний конкурс «Заспіваймо пісню веселеньку». Як ви здогадались це музичний конкурс. Козаки любили повеселитись, поспівати.

1 ведуча
Ось ми зараз і послухаємо, яких же українських пісень навчились наші козаки.
За чергою курені виконують конкурсні пісні, які вони приготували. Дозволяється використання музичних засобів та допомога друзів.
Журі підводить підсумки трьох конкурсів
2 ведуча
Гей ви, хлопці-запорожці,
А де ж ваша сила,
Чи свою козацьку славу
Ви не розгубили?
Будем, хлопці-запорожці,
Завжди пам’ятати:
Хто безсилий, той безкрилий,
Тому не літати.
1 ведуча
А зараз конкурс «Найсильніший козак» (народна боротьба-гра на «дужання» «Навхрест»).
2 ведуча
Усе траплялося в житті. Бувало, що козаки потрапляли в полон.
1 ведуча
Чи зможуть наші козаки втекти з полону?
Наступний конкурс «Втеча з полону» (смуга перешкод).
У конкурсі беруть участь ____
2 ведуча
 Так, з полону ви втекли, а чи вмієте ви влучно стріляти? Наступний конкурс «Влучний постріл». У цьому конкурсі беруть участь по три козаки кожної команди. Кожен з них виконує по три постріли з пневматичної гвинтівки.
Для підведення підсумків слово надається журі
1 ведуча 
Велике значення в житті козаків мали гетьманські накази. І зараз наші козаки спробують знайти сховані «Козацькі грамоти» (конкурс на спортивне орієнтування) і визначити, про кого в них йдеться. Але спочатку перевіримо теоретичну підготовку наших козаків.
Вікторина «Поясни…»
1.     Як можна визначити сторони горизонту на місцевості, користуючись такими об’єктами:
-         дерево,
-         мурашник,
-         велике каміння чи скеля,
-         Полярна зірка
2.     Як розміщений, по відношенню до сторін горизонту, вівтар у православних церквах?
3.     Як розміщені, по відношенню до сторін горизонту, хрести на банях православних церков?
4.     Як можна орієнтуватися на місцевості, користуючись  сонцем і годинником?
5.      Як можна орієнтуватися на місцевості, користуючись  місяцем і годинником?
6.     Визначте за допомогою компасу сторони горизонту та опишіть своє місцезнаходження відносно оточуючих орієнтирів (річка, ліс, село тощо).

2 ведуча
З теорією у вас усе гаразд. Тож вирушайте на пошуки «Козацьких грамот». А допоможе вам у цьому ланцюжок підказок (капітанам команд пропонується 6 записок з етапами маршруту, першу з яких вони отримують одразу, а решту необхідно відшукати, в останній буде вказано, де знаходиться грамота).
Зразки грамот
І. Славне військо Запорізьке
Ти нам, лицарю, зібрав.
На острові, на Хортиці,
Січ преславну збудував.
Перший ти сказав козацтву,
Як топтать до слави шлях,
Йти за гори, море, ріки,
Не сидіти на степах…
І сконав ти в Царгороді
Під руками ворогів.
Але віри і народу
Ти не зрікся. (Байда Вишневецький).






ІІ. Бо такого ще не було в товаристві отамана,
Ще ніхто не бив так славно яничара й бусурмана.
І ніхто не вів так мудро товариства в чистім полі.
Так братів ніхто не виводив із турецької неволі.
Ти хоробрий, бравий, чесний, всі обіцянки тримаєш.
Допомагать сусідам у Хотині до бою поспішаєш.
Для могутності народу дбаєш ти і про освіту.
І на школи ти даруєш більшу частку заповіту.
(П. Конашевич-Сагайдачний).
1 ведуча
У кожного козака був вірний побратим – джура, якого він навчав і на якого міг розраховувати в будь-якій ситуації. І поки наші козаки шукають грамоти, перевіримо, чи вправні їхні помічники у розпалюванні багаття.
Конкурс «Козацьке вогнище»
Забезпечення конкурсу : хмиз, коробок з трьома сірниками (для кожного джури), два казани, два літри води. За сигналом судді двоє молодших козаків – представників команд, які змагаються, в зазначеному місці розпалюють вогнище. В казанах по одному літру води. Перемагає той, у кого швидше закипить вода.
Журі підводить підсумки проведених конкурсів
2 ведуча
Вода в казанах закипіла, пора готувати козацький обід. Але ця справа не терпить поспіху, потребує вміння та терпіння. І поки буде варитися козацька юшка, проведемо ще кілька конкурсів (а тим часом представники команд ідуть готувати юшку).
1 ведуча
Щоб краще розгулявся апетит, проведемо конкурс «Вершники».
Стримуючи поміж ногами м’яча-коня, тримаючи у руках палицю-шаблю, дострибати до підвішеного дзвоника, вдарити шаблею по ньому, повернутися назад і передати естафету товаришу по куреню.
2 ведуча
Часто козаки потрапляли в небезпечні ситуації і їх порятунок залежав від товаришів. А чи вміють наші славні лицарі надати першу допомогу тим, хто цього потребує. Зараз ми це і перевіримо.
Конкурс «Рятівник»
( змагання  з надання першої долікарської допомоги та елементи рятувальних робіт)

1 ведуча
Юшка докипає, козаки стомилися і, щоб підбадьоритись, давайте заспіваємо всі разом веселу козацьку пісню «Їхав, їхав козак містом…»

2 ведуча
А тепер настав час, щоб підвести результати конкурсу «Краща козацька юшка» і визначити, який курінь має найвправніших куховарів.
Проводиться дегустація приготованих учасниками блюд,
визначаються переможці.
Журі оголошує остаточний результат змагань,
«наказний гетьман» вручає нагороди

1 ведуча
Наше свято підійшло до закінчення і ми вам бажаємо:
Хай на радість вам щастить
Кожен день і кожну мить.
2 ведуча
Хай щастить вам у дорозі
І на рідному порозі!
1 ведуча
Ну а як вам цього мало,
Хай щастить вам «де попало»!
2 ведуча

До побачення! Успіхів вам, вашим родинам та близьким, наснаги і щасливої долі разом з нашою ненькою-Україною!














Виховна година у 5 класі на тему "Обереги і символи мого народу"
Тема. Символи і обереги українського народу
Мета : розширити уявлення учнів про народні символи й обереги; розвивати бажання  вивчати історичне минуле, культуру, звичаї та традиції  українського народу;  виховувати  любов до неньки України.
Обладнання: рушники, серветки, вишиті сорочки, віночки, хустки, гончарні вироби, предмети побуту, макет вікна; презентація « Народні обереги», фонограма пісні « Мамина сорочка»
Зустріч гостей хлібом-сіллю
Вчитель. Добрий день, вам люди добрі!
Щиро просимо до світлиці
На хліб-сіль,
На теплу розмову.
     Ми – українці і живемо на землі наших предків, які любили, берегли і захищали свою землю. Ми – їхні нащадки. І щоб не розірвався зв’язок з минулим, щоб впевнено йти в майбутнє, ми мусимо пам’ятати, хто ми, якого роду-племені діти, знати своє коріння.
     Народ наш багатий на свої звичаї, традиції, обряди. А скільки символів, оберегів з давніх часів пов’язані з Україною. Сьогодні ми у дружньому колі пригадаємо деякі народні обереги.
А що таке оберіг? 
Так, це предмет, який захищає від біди, блискавки, хвороб, від поганих очей.
Батьківська хата, мамина пісня, бабусина вишиванка, червона калина, верба, писанка, рушник – все це наші рідні обереги.
   Учениця
Обереги мої українські -
Ви прийшли з давнини в майбуття,
Рушники й сорочки материнські
Поруч з нами ідуть у життя.
Нам любов’ю серця зігрівають –
Доброта і любов в них завжди.
Вони святість і відданість мають,
 Захищають від лиха й біди.
Й образи на стінах у хаті
Наставляють на істинну путь.
Українці душею багаті,
 Крізь віки у майбутнє ідуть.
Вихователь    Рідна хата – наша берегиня. Вона зігріта теплом материнської любові, осяяна мудрим усміхом батька. Українська хата – це колиска нашого народу, де творилась його журлива й волелюбна доля.
      Батьківська оселя для кожного з нас – це місце, де нас люблять і завжди чекають. Родинне вогнище –  маленька батьківщина – часточка великої і неповторної  України.
Учні
Батьківську хату кожен пам’ятає –
 Це джерело для кожного життя.
Дорожчого на світі не буває,
Немає права це на забуття!
Там яблуня, чи вишня, бугорочок…
Що буцімто нагадує : «це ж я !»
Для серця є у кожного куточок,
 Що значить: батьківська свята земля.
Учень
Мій отчий дім, де всі стежки мої
Веселками ясними перевиті,
Де у садах співали солов’ї,
Де шлях в степи -  лежить  в високім житі.
Мій отчий дім ! Ти дав мені усе!
Моя Вкраїна, піснею багата,
Ввійшла у серце співом голосним,
Як та любов, яку дарує мати.
Вихователь  В кожній хаті була піч. Вона у давнину мала священне значення, тому її розмальовували гарними візерунками. Вогонь у печі – символ міцних родинних стосунків, любові, затишку . Люди вірили, що вогонь очищає душу від усього злого й недоброго.
     На столі у хаті завжди був хліб. Він оберіг і має круглу форму – форму сонця. Як сонце дає життя всьому, так хліб живить усіх людей. З давніх часів хліб був у глибокій пошані  в народу. Споконвіку хліб називають святим. Важливу роль відіграє хліб в обрядах і звичаях українців. Він із людиною від дня народження до смерті.
Учень1
Хліб наш насущний, будь в нас довіку,
В кожній оселі на кожнім столі.
В трудну годину і радість велику
Сійся, родися на рідній землі!
Символ життя і достатку й любові,
В праці здобутий  приходиш у дім
На вишиванім лежиш рушникові
І перевагу ти маєш над всім!
Хлібом насущним гостей  зустрічаєм,
На рушникові рясному  несем.
Все найдорожче, що в серденьку маєм,
Радісно друзям своїм  віддаєм.
Учень 2.
Ми ж українці душею багаті,
Працею славен народ наш завжди
Хочем, щоб хліб був у кожного в хаті
І не було в нас ніколи біди!
А рушники – обереги народні –
Давня святиня народу мого
То ж возвеличимо хліб наш сьогодні
І не цураймось роду свого!
Вихователь   В кожній українській хаті була скриня. В  ній ваші прабабусі зберігали найдорожче,найрідніше їхньому серцю. А що саме? Зараз ми дізнаємось. (Показує вишитий рушник)
      Важко уявити собі українську хату без рушників . «Дім без рушників, як родина без дітей» - народна мудрість.
     Приходила людина в життя: зустрічали її рушником. Мама  готувала його ще до народження  дитини. Для хлопчика вишивала кленові листочки, щоб був сильним в мужнім. А для дівчинки – калину, щоб була гарною, як ця рослина.
Вишитий рушник клали малюку під подушку, з ним його хрестили, ним благословляли на одруження і берегли все життя, а потім передавали іншим поколінням.
Учениця
Розвісила бабуся рушники,
Хоч каже дехто:
«Вже виходять з моди».
Та чую я як б’ється із віків
Минуле мого рідного народу.
В гарячих візерунках пломенить
Пролита кров за правду і за волю,
І кожна нитка райдужно горить, -
Розказує про України долю.
Розвісила бабуся рушники –
І ожили на рушниках віки,
Запахли в хаті трави, квіти.
Вони зі мною стали говорити.
Вихователь  Повертаємось до нашої скрині. Ще одна сімейна реліквія – вишита сорочка. Вишивка – це не тільки майстерне творіння золотих рук народних умільців, ай відображення вірувань, звичаїв українців. Вишивка – молитва без слів. Вишиванка стала національною святинею, символом У країни.
Учень
А я іду по світу в вишиванці,
 І землю гріє сонце променем ясним.
А я іду по світу в вишиванці.
Я – українець і горджуся цим.
Дівчатка у вишиванках
Вишивала мама синіми нитками.
Зацвіли волошки буйно між житами.
Узяла матуся червоненьку нитку –
Запалали маки у пшениці влітку.
Учень
Оберіг-сорочку вишила для сина.
Візерунком стали квіти України.
Маки та волошки, мальви біля хати.
Долю для дитини вишивала мати.
Учень
Оберіг-сорочку вишила для сина .
Зашуміло листя на вербі й калині.
Мамину турботу зберегла сорочка.
Захистять від лиха хрестиків рядочки.

Пісня « Мамина сорочка» у виконанні школярів
Вихователь   А зараз мова піде про один оберіг - український віночок.
Вихователь   До вінка вплітали багато квітів, кожна з яких щось символізувала, а до них в’язали кольорові стрічки. Зараз ви спробуєте відгадати назви цих квітів.
-          Починаю я риму, а закінчимо всі ми
1.      Не забудь, будь ласка, друже,
У вінка найперша…( ружа)
2.      Друга квітка теж не зайва,
Друга квітка зветься…( мальва)
3.      Щоб була гармонія
Третя в нас … ( півонія)
4.      Як перлина між перлинок –
Так між квітами…( барвінок)
5.      А  барвінка  попередник
У вінку, то наш … ( безсмертник)
6.      Цвіт весняний, цвіт травневий,
Цвіт  весняний, цвіт …( вишневий)
7.      Як згадав ти цвіт вишневий,
Не забудь і…( яблуневий)
8.      Цвіт самої України –
Це, звичайно, цвіт…( калини)
9.      Ось на небо схожа трошки,
До вінка прийшла… (волошка)
10.  Не останній він за змістом,
Зелененький наш…( любисток)
11.  А чого в вінку три жмені?
Ну, звичайно – лише…( хмелю)
12.  Плести я віночок вмію.
Зараз черга… ( деревію).
Вихователь
-          То скільки квіток в українському вінку? ( 12). А що символізують різнокольорові стрічки зараз ми дізнаємось.
Робота в групах
Скласти частини прислів’їв, пояснити їх значення. Кожній групі по 3-4 прислів’я.
Вікторина одна для всіх,  яка група швидше виконає.


Лежачого хліба                                                ніде немає
Глибше орати -                                                більше хліба мати.
Хто сіє,                                                             той ся надіє.
Сій вчасно,                                                       вродить рясно.
На чорній землі                                              білий хліб родить.
Як окраєць на столі,                                       то й життя веселіше.                                  
Паляниця –                                                      хлібові сестриця.                     
Житній хліб                                                    пшеничному калачеві дід.
Яка пшениця,                                                  така паляниця.                                      
Хліб – батько,                                                 вода – мати.
Як окраєць на столі,                                       той життя веселіше.
Своя хата не ворог,                                         коли прийдеш, тоді прийме.                                       
Всюду  добре,                                                 а вдома найліпше.                                                                       
Людина без Вітчизни,                                   як соловей без пісні. 
Запишалась калина,                                       наче  красная  дівчина.
Там бере початок  Україна,                          де росте біля хати    калина.                                                                                      
У лузі калина з квіточками,                          наче матуся з діточками.                            
На печі                                                            завжди червоне літо.

Вихователь  Ще один родинний оберіг – лялька-мотанка. Це і лялька і оберіг. Чому вона так називається?
Коли нездужала дитина, батьки клали ляльку їй під подушку або прикріплювали до хворого місця. Потім ляльку спалювали.
Лялька мотається за рухом сонця – тоді вона принесе щастя. У неї немає очей і рота, щоб не зайшли темні сили. На обличчі хрест – символ доброти, сонця.
Учні
Той оберіг, традиції і звички,
Усе притягує до рідної землі
Калина рідна, верби біля річки
Й тополі в полі в присмерковій млі…
Усе чарівне, рідне, миле серцю,
Усе найкраще в рідному краю:
Ліс, поле, луг, малі озерця –
Я тут живу, на цій землі стою!
Це рідний край, чарівна Україна,
Тут рід, моє коріння, вся сім’я.
А в небо лине молоде пагіння,
Ми -  діти! Українці на ім’я!
Вихователь  Ось і підходить до закінчення наша зустріч із історичним минулим нашого народу, його символами й оберегами. Сподіваюсь, що вона не залишила байдужим нікого. Бережіть звичаї, шануйте наші обереги! Хай з кожним днем міцніє Україна!


Немає коментарів:

Дописати коментар